Вшановуємо Героя Фурмана Олександра
Сьогодні день пам'яті захисника України, нашого земляка Фурмана Олександра Валентиновича - старшого солдата, ВЧ – польова пошта В2731, 30-ї бригади, керуючого зенітною установкою, уродженця с. Зороків.
Нагороджений відзнакою «За вільну Луганщину» від 22.07.2018.
Дитинство Героя пройшло в місті Житомир, де він навчався в школі №19. Захоплювався риболовлею і любив розбирати та ремонтувати техніку. Це захоплення стало основою його майбутньої професії, коли він вступив до ліцею №5, де навчався на механіка-водія.
У 2007 році він проходив строкову службу в армії на посаді водія-кіномеханіка, а після служби в 2008 році працював механіком в автобусному парку. У 2011 році змінив професію на столяра, а в 2014 році, як і багато інших, був призваний на військову службу, щоб захищати свою Батьківщину.
Залишив після себе трьох діток, які, на жаль, ніколи не побачать свого тата. Він був людиною, яка своєю працею і відданістю життю демонструвала велику любов до родини та країни.
З 10 травня по 22 травня 2014 року він виконував завдання по ізоляції кризового району на сході України в зоні АТО. Під час цієї операції, біля мосту між містами Рубіжне та Новодружеськ Луганської області, його підрозділ потрапив в засідку представників незаконних збройних формувань. Вони вступили в бій, однак, в результаті бою наш герой зник безвісти.
Згодом, через кілька років, судово-медична генетична експертиза підтвердила, що він загинув під час того бою, і за рішенням експертів був визнаний загиблим. Його поховали в Лисичанську. Хоча його життя обірвалося так рано, героїзм і відданість нашій країні залишаються з нами назавжди. Він завжди буде у пам’яті тих, хто його знав, і в серцях тих, хто продовжує боротьбу за мир.
У Героя залишилася мати: Балюк Раїса Анатоліївна, дружина Ольга Олександрівна, доньки Марина та Олександра, син Максим. Висловлюємо щирі співчуття рідним Героя.
Дякуємо Герою за подвиг!
